Богдана

Якось так непомітно для всіх вчора минуло Богдана. Ну і харашо - не люблю я, коли треба виставляти, робити забави тощо. Все одно приємно, коли дзвонять і вітають - дякую всім, хто задзвонив.

На свій день ангела зробив собі подарунок: купив стіл та стільці до кухні. Подарунок на всі гроші...

А під вечір дістав в подарунок справжню грецьку 7* Metaxa.

С праздніком тебе, любий друже

Про нас пишуть

http://bohdan.plast.org.ua
Милий блоґ невідомого автора, у якому спорадично описуються переживання та суґестії

Джерело: http://yarcheg.multiply.com/links/item/13/Dear_Diary...



Правда мені чомусь дуже хочеться замінити на "рефлексії та суґестії". Було би круто...

Віддам ноги в хороші руки

Так виглядає, що часи, коли пластові товари зникнуть із www.plast.org.ua/shop, вже не за горами. Залишуться лише туристичні. Не встигаю :(

Може хтось хоче зайнятись цим? to take over, так би мовити...

Віддам, покажу, розкажу, навіть дам помацати ;)

А поки ж приймаються ставки, чим насправді це закінчиться.

Морський бал

Це, виявляється, був вже 8й по рахунку, для мене це був лише 2й. Правда для багатьох виявився перший :) Супер ідея - зібрати пластунів в вечірніх убраннях. Навіть якось сприйняття частини людей міняється - насправді ми всі можемо бути цивілізованішими :)

Правда, як виявилось, не всі собі чітко уявляють, як треба вдягатись на такі заходи. Ну, може один на одного подивимось - навчимось.

Явні недоліки - це інтер'єр (бо якось не по-бальному себе почуваєш на бетонній підлозі в підвальному приміщенні), відсутність шампани (цікава дилема для організаторів - і шампана на балу потрібна, і бал ніби пластовий :), і тріо весільних лабухів із дискотечним репертуаром замість струнного квартету. В моєму розумінні, на балах треба або танцювати під розмірні вальси-польки, або спілкуватись із бокалом в руках, але не гоцати під рок-н-рол.

Хоч загалом задоволення я все одно отримав. Сподіваюсь, наступного разу буде ще краще.

Ще би фотки десь побачити.

З 8 Березня!!!

Напередодні 8 Березня в офісі. Співробітник - шефу:
- З наступаючим святом, Васильович!
- Я шо баба вам?!
- Баба, не баба, а сука порядна...

Нова адреса мого блогу

Відтепер мій блог працює за новою адресою - bohdan.plast.org.ua.

І це круто :)

До речі, можемо і Ваші блоги так піднастроїти ;)

Мав'їм щєстє

Виходжу під вечір із офісу, стою-чекаю на світлофорі (він червоний, зрозуміло). Голова забита думками, паралельно заглядаю в мобільний. Обходять мене 2 чувачки (простачки такі... не хочеться нікого ображати...), обговорюють як їхній знайомий перепив. Зійшли вони на дорогу і теж чекають. За якийсь час вони пішли через дорогу. Я, не відриваючись від мобільного, за ними. Посеред дороги піднімаю очі - я йду на червоне! Переср..в, перебіг дорогу.

Висновок 1. Бог мене вберіг цього разу - машини були далеко.
Висновок 2. Мені і в голову не могло прийти, що хтось може переходити дорогу на червоне.

Така от, блін, фігня, малята.

І воопше я останнім часом почав їздити повільно і пропускати майже всіх пішоходів. В такий спосіб готуюсь до вступу України до Євросоюзу. :-D