Однокласники

Ясно собі усвідомлюючи, скільки часу займає просиджування на сайтах типу Однокласників чи Фкантактє, я свідомо там не реєструвався. Особливо на першому.

Але сьогодні вже мусів, бо мені задзвонила одногрупниця Галя і запросила на зустріч "випускників", заодно повідомивши, що на сайті зрештою поспілкуватись. На радощах, що я почув Галю, я пообіцяв їй сьогодні ж зареєструватись. І зарєєструвався.

Одним словом, знову винуваті кобіти :) Ні, Галя тут ні при чому, Галя - "лапочка" :) Але кобіти вміють, як сказав би тесть, "зворохобити".

Карочє 2 години мого життя вже подаровані Однокласникам. Далі буде?

Хто ще не знає анекдот про працевлаштування
- Добрий день, сайт Однокласники знаєте?
- Знаю.
- До побачення!

Копаємо бульбу

Цієї суботи я вперше в житті взяв участь у священному для більшості галичан дійстві копання бульби. Донедавна для мене поняття "копати" включало як процес її посадки, та і власне викопування (бо все одно копати землю доводиться) - це щоб було зрозуміло, наскільки я був далекий від бульбокопання.


Їхати було кілька причин: а) заради драйву; б) заради шашлика, який ми планували на цей день; в) щоб допомогти тестевій родині, бо картошечку ми їхню все одно їмо.


Драйву додав також т.зв. мотоблок із півпричепою, виготовленою у Бобруйську, до якого дядько Богдан також чіпляв плуг, з допомогою котрого робилась найважча робота - викопування бульби.

Мотоблок

Далі все зводилось до 1) збирання бульби руками (це було нескладно, я спочатку мені здалось, що все буде доволі просто); 2) загортанні землі назад мотикою із одночасним пошуком незібраної бульби (оце вже виявилось фізично нелегко!)

Остап, якого я розкрутив на поїздку, мотивуючи драйвом і шашликами, в понеділок сказав: "махав я такі шашлики" :)

Вибрані фотки в фотоальбомі

Телко

Якщо хтось подумав, що "телко" (тьолко) означає "дівчина" на олбанській, то він глибоко помиляється.

Таке скорочення використовують наші росіяни в офіційній переписці, позначаючи нею "телефонну конференцию". Ну і читатись воно має як тєлко.

Тільки я ніяк до цього не звикну :)