четвер, 21 січня 2010 р.

Чому в 2 турі я не підтримаю нікого

Трохи складно написано, але виражає всі мої власні висновки, і ще ті, до яких я не додумався

http://www.maidan.org.ua/static/mai/1263809186.html

Відсутність раціональних підстав голосувати за є самодостатньою підставою голосувати проти. Видимість "меншого зла" нерідко обумовлюється лише конструктивними особливостями мікроскопу.

середу, 20 січня 2010 р.

Тещині равлики

В тестів вдома є акваріум, а в ньому, окрім рибок - 3 равлики. Вони там живуть давно, але цього року з якоїсь радості почали нереститись. Тещі шкода, щоб маленьких равликів з'їла велика рибка. Мою пораду спустити яйця в каналізацію, і нехай собі виростають в дикій природі, вона взагалі розцінила як злочин проти маленьких равличків.

В зв'язку із цим теща не знає, що можна зробити із колонією дрібних молюсків, і тим часом поневолі займається їх вирощуванням: поруч із акваріумом стоять дві 3-літрові баньки, із окремим освітленням і "бульбулятором", а в них - трохи водоростей і по кілька десятків (сотень?) мєлкіх (розміром в 2-3 мм) равликів. До того ж ще чотири кладки з яйцями дозрівають в акваріумі, а значить скоро слід очікувати нових банок.

Така вона - моя теща!

П.С. Історія вочевидь матиме продовження, якщо врахувати, що вся ця дрібнота повиростає, і почне мабуть розповзатись по хаті...

Відкриття лижного сезону (і не тільки)

В неділю, внаслідок не дуже складних перегорів між мною, дружиною і мамою, і відповідної кооперації (коротше кажучи мама прийшла допомогти Оксані із дитиною), я отримав можливість поїхати на Буковель і нарешті відкрити сезон. Поїхали фактично родиною: нас було 6, і всі були мої брати-сестри.

Погода виявилась чудесною, схили жорсткими і льодяними. Кажуть, до 12 год був "вільвєтік", але ми попали на схил десь в 13 год.

Моя фізпідговка після майже річної перерви не потішила - ноги втомились майже одразу. Ну і практично весь день пішов на те, щоб пригадати, чого саме навчився минулого сезону. Коротше щоб добре кататись, треба кататись. А ще я допер, що забув затягнути як слід черевики, десь після п'ятого спуску...

Потішила Honda Jazz. Легко керована і стійка, дуже динамічна, і при цьому ми вклались в 5.7 л/100км. Бомба. Точніше ракета :) Насторожив свист в дверях після 90 км/год і якесь гуркотіння на горбах після тих самих 90 км/год, але для цього у мене є 3 р. гарантії, виявимо і розберемось.

Голосувати я не пішов, бо виїхати довелось раніше, і не дуже шкодую. Тим більше що я так і не вирішив, за кого, а в другому турі точно буду проти.

На Буковелі пили глінтвейн із трьома моїми співробітницями. Попри те, що працюю на одній фірмі Я, сфоткатись із ними примудрився Столяр, а на мені батарейки розрядились. Вопшем я не дивуюсь :) Зрештою дівчатам засмакували моя чоколяда і коньяк Столяра, і вони поїхали пити глінтвейн в інший бар з іншими співробітниками.

 А ще я зробив 2 гарні знимки із Буковельської природи: