Dear Diary...: Відкриття лижного сезону (і не тільки)

В неділю, внаслідок не дуже складних перегорів між мною, дружиною і мамою, і відповідної кооперації (коротше кажучи мама прийшла допомогти Оксані із дитиною), я отримав можливість поїхати на Буковель і нарешті відкрити сезон. Поїхали фактично родиною: нас було 6, і всі були мої брати-сестри.

Погода виявилась чудесною, схили жорсткими і льодяними. Кажуть, до 12 год був "вільвєтік", але ми попали на схил десь в 13 год.

Моя фізпідговка після майже річної перерви не потішила - ноги втомились майже одразу. Ну і практично весь день пішов на те, щоб пригадати, чого саме навчився минулого сезону. Коротше щоб добре кататись, треба кататись. А ще я допер, що забув затягнути як слід черевики, десь після п'ятого спуску...

Потішила Honda Jazz. Легко керована і стійка, дуже динамічна, і при цьому ми вклались в 5.7 л/100км. Бомба. Точніше ракета :) Насторожив свист в дверях після 90 км/год і якесь гуркотіння на горбах після тих самих 90 км/год, але для цього у мене є 3 р. гарантії, виявимо і розберемось.

Голосувати я не пішов, бо виїхати довелось раніше, і не дуже шкодую. Тим більше що я так і не вирішив, за кого, а в другому турі точно буду проти.

На Буковелі пили глінтвейн із трьома моїми співробітницями. Попри те, що працюю на одній фірмі Я, сфоткатись із ними примудрився Столяр, а на мені батарейки розрядились. Вопшем я не дивуюсь :) Зрештою дівчатам засмакували моя чоколяда і коньяк Столяра, і вони поїхали пити глінтвейн в інший бар з іншими співробітниками.