Минулого року на свій день народження я пиляв в мікроавтобусі з Данії через Німеччину і тоді через цілу Польщу до Варшави - таке в мене було відрядження. Цього року пилятиму в протилежному напрямку - зі Львова до Szczecin-а. Не мало, не багато, порядка 950 км. Це при умові, що поляки мою машину випустять :-D
Їдемо на весілля двоюрідної сестри дружини, мама якої українка (батько з-під Львова), батько росіянин, все життя прожила в Києві, а зараз одружується із поляком, бо їде по контракту працювати в Швецію. Такий от замут.
Щоб родина зі Львова могла в повному складі бути присутньою на весіллі, воно відбудеться... в понеділок. А що? Як треба то треба - навіть працівники їхнього "ЗАГСу" обіцяли спеціально для цього вийти на роботу в понеділок.
Одним словом, не сумно. Але чомусь мене це все не дивує. Цікаво, це тільки мені постійно щастить на такі складні замути, чи насправді це нормально?!
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Така історія справді цікавіша, ніж поїхатина весілля до родини в село (в околі 100 км). Я таке пам'ятаю тільки один раз у вці 11 років. Але такими байками наслуханий. Так що весілля інакше буде.
ВідповістиВидалитиВсю родину буиком повезеш?
Та який бусик... Двома легковими машинами, при чому у мене злегка лобове шкло тріснуте. Можуть і не випустити...
ВідповістиВидалити