Таки поїхали ми в Тустань на фестиваль. Єдина мета - підтримати Оксану, яка там дебютувала як співачка на сцені. Мене не пре сама ідея середньовіччя, а коли бачу тих хлопів в саморобних кольчугах і м'ятих шоломах, нічого іншого крім "ржаві лицарі" в голову не лізе. Не красіво, канешна, але така жизнь.
Просиділи там наполовину в болоті, на концерт сходили хіба щоб Оксану послухати (що вкотре доводить, що більше нас там нічого не цікавило), потім ще приймались до ночі, тоді я під проливним дощем з ліхтариком на чолі поставив свій намет (справжній драйв), тоді довго спали.
На другий день Оксана мала заспівати 2 пісні під гітару, але чекати виходу під сценою довелось годину. Заодно наслухався виступів колективів Народних домів сіл типу Корчин, Сопіт і що-там-ще в районі. Кумедно. Баяніст позичений, тому бабки просто в мікрофон із ним з'ясовують, чи годен він заграти наступну пісню. А одна, замість оголосити щось типу "а на завершення...", завалила в мікрофон "ше но та, і вшьо". Оксана на їхньому фоні виділялась, канешна, але НАХРЕНА було її взагалі запихати в ту програму? Ну, я не продюсер, я не вирішую справи...
З приємних спогадів - Таня Бей, яку зустрічав постійно, і організатор фестивалю, який добровільно допоміг мені виїхати з болота - хороший чоловік.
Виїзд в 17, десь по 19 вдома, в душ і до Гуцула на весілля (21:30). Сил вистарчило до півночі. Шкода, але така жизнь
Фото і відео з фестивалю - як тільки куплю Firewire кабель
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар