Автомобільні пригоди (або не їдьте машиною в центр)

Сьогодні мав на плані за 1.5-2 години скоренько заскочити в 3 точки в центрі. З першою справився гарно, якщо не рахувати, що довго повз у пробці по І. Франка. Вартувало мені доїхати до перехрестя із вул. Пекарською, як ДАІшники перекривають рух. Знову суд над якимось серйозним дядьком. Значить я стою перший, переді мною ОМОНівці з автоматами, все по-справжньому. До машини конвою яких 30 м. Згадую про стрілянину в Курочкіна, прикидаю, чи пройдуть кулі через мій мотор :) За 5 хв нам правда дозволили їхати, перфоменсу я не побачив.

На вул. Різб'ярській, що між Личаківською і Пекарською, припаркував машину на тротуарі. Виходжу - щось дуже близько до мене BMW стало. Йду дивитись, скільки він мені місця залишив і офігіваю...





Єсть контакт! Копаю його машину, гримаю по корпусу (не сильно так, дорога сабака) - ніфіга, не спрацьовує сигналка. Ходжу навколо... Після довгих роздумів - а що ж робити - вирішую таки пробувати їхати, хрен із ним. Прошу водія одного покерувати, бо місця справді дуже мало. (а минуло вже так хвилин 20). Сідаю, затягую ручник, спускаю шкло, берусь за кермо, і тут:
- Браток, а що це ти мені машину притиснув?
(ну от, тепер точно влип :) Хехе. Нічого правда не сталось, роз'їхались.

Одним словом, навіть якщо в тебе блатний парк-тронік на блатній машині, дзеркала ніхто не відміняв. І страхівку я купував недаремно.

Їду далі, паркуюсь в дворі на Дорошенка - якраз там, де мені треба. Виходжу за півгодини:


Якийсь козел підняв стовпчик :(. Ще 15 хвилин шукаю, в кого є ключ.

Коротше, друга половина дня пролетіла непомітно і "весело". А встиг я раптом нічого :(