Богданич. Фотосесія

Нарешті ми знайшли час замовити друк фоток із фотосесії Данила 2-місячної давності. На разі на руках є одна фотка, за тиждень будуть ще 4.

Комп'ютер 2.0

В якості експерименту (і на виконання корпоративної політики) зніс з лаптопа весь неліцензійний софт. Із платних залишились лише операційна система та MS Office (бо вони ліцензовані), решту замінив, або планую замінити безкоштовними.

Перший день. Політ нормальний.

Цікаво, скільки виробників платного софта доживе до 2015 року. Мій прогноз - небагато, і виключно монстри типу Microsoft, SAP тощо, тобто ті, хто пішов набагато вперед в комплексних рішеннях для бізнесу. Інші ж мабуть стануть історією, або цілковито переглянуть свою політику ліцензування.

про талант-шоу

дивитись оголошення результатів відбору до півфіналу "Україна має талант" виявилось цікавіше, ніж дивитись півфінал "Суперзірки".

Перший День народження Данила

Сьогодні Данилові виповнюється рік. Не те щоб рік минув для нас непомітно, але час таки пролетів.

Цей рік почався із непростих для усіх нас трьох пологів, наслідки яких ще довго мали місце для Данила, і від яких досі не оправилася остаточно мама. Останній рік Оксана мабуть не виспалася жодного разу і практично не має часу на себе. З народженням сина я став значно сентиментальнішим, і тепер не завжди можу стримати сльозу.

Пригадується, як нам в пологовому будинку вручили велику сигару (голова в шапочці, решта замотане в пелюшки), яка ще асоціювалась нам із дощовим хробачком. За рік Данило навчився неймовірно багато. Ми тішилися із першого усвідомленого погляду і першої усмішки, першого перевороту на живіт і голівки, що тримається без нашої допомоги. Також пригадую, як згодом я намагався зрозуміти, чи то дитина справді тягнеться до іграшки, чи це несвідомі рухи, а сьогодні Данило вже робить ручками багато простих операцій. Ми вже давно повзаємо і можемо трохи постояти без сторонньої допомоги, а також самостійно вилазимо на верх драбини. Данило робить висновки і вловлює причинно-наслідковий зв'язок. Маленький чолов'яга - повноцінний член сім'ї, із власними потребами і вподобаннями, із якими нам доводиться рахуватися. Звісно, що все це - такі ж здобутки, як і у інших дітей, але я неймовірно щасливий бути свідком усіх цих змін.

Свій перший день народження Данило зустрічає в лікарні з вірусною інфекцією, ліками і уколами антибіотиків в солодку дупцю. Трохи прикро, але це не може зіпсувати нам свята. Хворобу ми переживемо, і виростемо великим і здоровим, розумним і красивим - чисто як тато :). Перед нами - багато нових здобутків, складніших і різноманітних, тож все іще попереду.

З Днем народження, Данило!

Віднайдений вірш

Колись почув і запам'ятав частково, а тепер завдяки Інтернету знайшов


Кому-то эта фраза
Покажется пошла,
Но молодость, как фаза
Развития прошла,

Беспечные подруги
Давно минувших дней
Уже не столь упруги,
Чтоб не сказать сильней.

А те, что им на смену
Успели подрасти,
Такую ломят цену,
Что господи прости.

Б. Барский

Чим далі, тим актуальніше :)

Життя серед уродів

Фраза "особисті свободи завершуються там, де починаються інтереси інших" (чи як там в оригіналі) для мене звучить очевидно-банально. Але щоразу з'ясовую, що таких, як я, небагато, принаймні в моєму районі. Мій будинок - один з-поміж 5-поверхових новобудов, з одного боку ще задній двір установи. На перший погляд - спокійний спальний район, живи собі спокійно і насолоджуйся, але "не тут то было". Ми живемо в неперервному калейдоскопі, в якому сусіди по району, немов спеціально змінюючи одне одного, створюють дискомфорт, та ще й вигадують нові способи. А коли просиш припинити - роблять вигляд, що все нормально, мовляв сам дурний.

Зокрема, час до часу на стоянку цієї установи заїжджають машини на ніч, і водії не встидаються сигналити в 1-2 год. ночі, голосно і доки їм не відкриють (сторожі ж сплять і не чують). Коли моя машина стояла на стоянці, я чомусь встидався в такий час сигналити, а моргав світлом і дзвонив сторожам на стаціонарний. Ті ж сторожі вночі випускали на ніч погуляти пса, який бігав по району і завивав, аж поки я не пригрозив його застрелити. При цьому дебіл-сторож ще почав мені читати лекцію про те, що собак рухати - поганий знак (так ніби не спати вночі - знак хороший). Вдень водій цієї ж установи виганяв свій автобус типу "Неоплан", ставив задом до нашого балкона і прогрівав півгодини. Про сморід в хаті він звичайно не задумувався - в нього ж вікна запотіли, як він може їхати?...

Сусід згори має звичку прикурювати зразу біля квартири, і поки він вийде з під'їзду - сморід стоїть ще годину. Мої гості курять або на балконі, або спускаються на вулицю.

Власник гаража навпроти щосуботи зранку миє свою машину професійним компресором, гул на весь район. Тут нічого не скажеш, зранку має право. Але коли за один день там помились 10 машин (!), першою реакцією на зауваження дружини був наїзд. Його і ще кількох щасливих власників Karcher-ів також не тривожить, що після миття вода на вулиці розмиває все до болота на кілька днів, один придурок навіть умудрився помити машину взимку, і на довший час дорога стала непридатна для легковиків. Колись я передумав підводити воду в гараж, бо уявив наслідки миття машини.

Сусіда знизу ми просили не сверлити до 10 ранку, бо спить дитина. Він сказав "добре", і за кілька тижнів його майстри в 9 ранку перфоратором сверлили стелю під нашою спальнею. На минулому тижні я з боєм добився він інших майстрів тиші зранку. Вони ж до слова в п'ятницю поносили матеріали в квартиру, нанесли купу болота, і всі вихідні бруд розносився по усьому під'їзду. Самі вони живуть в селі, в них немає ані за стіною сусідів, ані під'їзда, який можна загадити.

Зараз на годиннику 2 ранку, і я пишу давно назрілий пост. Не сплю, бо з одного боку будинку власник гаража вирішив почистити сніг до асфальту, і розбудив нам дитину, а з іншого сторож, очевидно від скуки, вирішив почистити лопатою метровий сніг із машини, яка все одно нікуди не поїде. До обох довелось кричати з вікна, перший навіть огризався. Десь на районі гавкають пси, які "охороняють" будову в нашому кварталі, але на ніч регулярно приходять навести порядок до нас. Хто знає ефективні способи труєння собак - поділіться, бо рушниці я насправді не маю, ЖЕК каже "а ми що?", а гицлі напевно не приїдуть сюди серед ночі.

Ці історії я можу описувати до безконечності. Практично щотижня доводиться підходити до чергового придурка і пояснювати, що він заважає іншим. Підозрюю, що скоро в районі мене знатимуть як "того сварливого мудака, якому всі заважають" :)

А інший раз навіть задумуюсь - чи то може всі нормальні, а я дурний?...

Всім добраніч...

Пріоритети

Вчора відмовився від запрошення піти в стриптиз-клуб, в який давно хотів попасти (чесно - ще ніколи не був в стрип-клубах). Відмовився заради того, щоб виспатись. В зв'язку із цим пригадався старий анекдот:

На подвір'ї негра когут топче курку. Із хатини виходить господар і кидає на землю жменю маїсових зерен. Когут злазить з курки і клює зерна. Негр, повертаючись до хатини, сам до себе, зітхаючи: "Не дай Боже так зголодніти!"